вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Маски, ноти і слова

Силует УЛЬЯНА з вранішньої ночі
Д-р Олег Соловей у соціальній мережі днями зауважив, що українському літераторові Олесеві Ульяненку в Хоролі (там народився письменник), на фасаді центральної районної книгозбірні, покладено меморіяльну дошку. Принагідно і мені згадалося.
… Якось (стояла глупа ніч) закавували в «Слові», на Музейному, 8. Іван Царинний (приніс небесну поему «Уроки малярства» і миколаївських в’ялених лящів), Юрко Ґудзь (привіз чергову рецензію – Юрій Тетянич «Реєстри надвечірніх свідчень» – на черговий роман Євгена Пашковського) і я.


Царинний з Ґудзем (добротні були мистці, земля їм пером, одному – в Яготині, проБУВ на цьому світі 47 весен, другому – в Немильні, Новоград-Волинський, 46 зим) щось лаштували до столу, я сидів над текстами. Несподівано рипнули двері. Вже вранішню ніч заступив Ульянів силует.

З’ясувалося: серед ночі Олесь вирядився до літературного науковця (так само вже немає його) Леоніда Шурка, одначе замість Лайоша Ґавро асоціятивно, в синхроні, назвав вулицю Юліуса Фучіка – а це зовсім інший район Києва, Солом’янка. Туди його й допровадила автівка таксі. Отож, поночі од Солом’янки письменник добирався на Європейську площу пішки.

– Оце думаю про назви, про ці вулиці, – мене не стане (Олесь Ульяненко – то літературне, в миру письменник був Ульянов Олександр Станіславович), ще щось не так назвуть. Що робить, аби не наплутали? – жартома проронив Олесь.
– Твоє діло вмерти або щоб тебе вбили, а там за тебе все зроблять,– спокійно відреагував Юрко Ґудзь.

Ульяненко був гіперезотеричний письменник. Мистець глибинної висоти. До того ж, як правдивий літератор, – напродиво вразливий, тонкий, що «вигрібав» з усіх-усюд правду й саму істину. Його текст – то земельний трус на небесному схилі. Де надумано зденервований жлобний міщанин, що подивляє суспільну, у прямих лініях, правильність, чує дискомфорт і незатишність. Усе це вивертає, провокує, власне притягує смерть, водночас руйнуючи й підриваючи саме життя.

Вже сім літ -- як Ульяна нема.
Далі – так чи так – усе йде на світлу пам’ять, по висхідній, нагору. І гроші знаходяться, і любов, і сльози… І добре слово. Зрештою, це ж так просто.

Власне, кожен його знав по-своєму, – отож, і поминає, згадує по-своєму. Ідуть вечори пам’яті, спогадів, презентації книжок, які одна по одній, свіжим слідом, стали виходити, ульянівські читання – по книгарнях, мистецьких центрах, у столичній Спілці, що на Банковій, 2, власне на самій могилі письменника…

І вулиці вже називаються, і меморіяльні дошки стають...
Одне слово, старий, не переймайся там: (тут усе, потихеньку-потроху, робиться) — ЦЕ ЖИТТЯ.

Олександр Сопронюк


Категорія: Маски, ноти і слова | Додав: Редактор (06.09.2017) | Переглядів: 487 | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
«Над Збручем зірка падала…» (До річниці «Золотого вересня»)
Захована правда про українське село. Її відкриває професор, журналіст, письменник Микола Тимошик
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Надурена Галя і триколінна Маруся з розпряженими кіньми…
Вишиванка війни у фарбах, словах і звуках
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Як я крав кавуни
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
«Над Збручем зірка падала…» (До річниці «Золотого вересня»)
Захована правда про українське село. Її відкриває професор, журналіст, письменник Микола Тимошик
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Надурена Галя і триколінна Маруся з розпряженими кіньми…
Вишиванка війни у фарбах, словах і звуках
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Як я крав кавуни
09:05 - Не налякав ні НАТО, ані Лукашенка
19:22 - Майдан і муедзін
13:44 - На Чорновола із обценьками й драчами
10:12 - Ложка з балалайкою на хвилях радіочастот
18:32 - Знову квіточки енкаведистам?
12:44 - Прайс на життя простого лоха
20:51 - Полуда має впасти навіть у підсліпуватих
18:48 - Московські цінники для українців
19:27 - З часу Мезозою вище Лубен…
20:02 - Саакашвілі і… розірваний надвоє параход
08:52 - «Конвертована» ветеринарія Віктора Кульбака
09:42 - Репресивна машина на «Хуторі Тихому»
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
20:28 - Батурин без «деющенкізації»
12:26 - Мовне…
12:21 - Рецепти ковбаси і МОВИ
08:26 - Кизил Григорія Косинки
21:13 - Запраглим на смак справжнього
13:55 - Сталінський орден Андрія Малишка
20:40 - Фотовиставка Миколи Турчина
09:27 - Тільки у Львові
21:34 - НевзавороттЯ
19:28 - Смак Правди
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
20:40 - Капітан-«колорадо»
11:09 - Монолог ЧЕМПІОНА
08:40 - Пас від Баннікова... пляшкою «Гетьмана»
13:48 - Рукопашний бій для педагогів
20:22 - Нова книжка Леоніда Горлача
20:15 - Гриби і люди
11:29 - Партизани, але не ті…
07:36 - В окремій танковій бригаді…
21:50 - Вінки і пустословіє Талантам
12:07 - Шлях мандрівного вовка
20:25 - Концепція «братньої дружби»
17:42 - Котячі сліди на капоті
12:26 - Не злякатись першого «прильоту»
17:39 - Осіння заздрість псові





Мистецька Хвиля










РЕКЛАМА