вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Маски, ноти і слова

Пружні вітрила Вікторії СТАХ
Вранішній ранок: тільки-но світає. Вбираю змучену ногу в чорного корсета – компресійного гольфа. Ношу з криниці воду. Рубаю дрова. Одначе: десь проглядає сонце. А до самого Сонця ще дуже далеко.
Приліг. Не спиться. По праву руку стоси книжок (Микола акуратно повкладав за довгі роки). Альманах «Вітрила’86». Далекі-близькі прізвища. Проза: Раїса Мовчан, Леся Воронина. Поезія: Юрій Ґудзь, Володимир Цибулько, Іван Лучук.
Стоп. Вікторія Стах…
«Народилася в 1969 році в Києві. Цього року закінчила 183-тю середню школу. Друкувалася в періодиці. Член літстудії при газеті «Молодь України»…


І що ж тоді писала десятикласниця Вікторія Стах?
А ось що:

МОГИЛА №17

Тужий вітер легенько
нахиляє акацію
на коліна старенькій,
на могилу сімнадцяту.

Поруч в хусточці білій
З саду рідна земля.
З болю очі зніміли.
Щось трава промовля.

А за Віслу далеко.
У Дніпрові глибінь.
Розлягається клекіт
й тане в сивій воді.

Вже в… сімнадцяту весну
Мчать мене журавлі.
Ой скорботи нанесло
Із тієї землі.

А згорьований вітер
нахиляє акацію
на коліна старенькій,
на могилу сімнадцяту.


Люди й у 70-т такого не напишуть. А тут – у 17-ть. Пам’ять дико, зопалу, кинула в «Слово», 1993-го року. … Крововилив у шлунок забрав з цьогосвіту мою маму. На ту пору ми вже розлучилися з приватним Мовчановим «просвітянським» відомством… Проте редакція й надалі гула крутою «пасікою» на Музейному, 8…

В’ячеслав Медвідь, Юрко Ґудзь, Іван Царинний, Евген Пашковський, Володя Цибулько, Віктор Соловйов, Льоня Кононович, Володимир Гарбуз, Сергій Лавренюк, Анатолій Щербатюк, Лесь Герасимчук, Василь Рубан, Стас Вишенський, Евген Пащенко, Анатолій Марчук…
Ну, і звісно, – Вікторія Стах.

… Ці, Божим знамєнієм, руки творили немилосердні безбожні есеї – «Глас волоцюг, що не хтіли мати вас за сусіди» й іже з ними… Народ, по-доброму, шаленів-дурів од тих її текстів. Вона писала передні і «задні» слова до незнаних – ніґде і ніким – мистецьких людей. Це було ЩОСЬ. Не схоже ні на КОГО і ні на ЩО. Не заанґажоване «в кудись» і «навіщось».

… Вона робила з Оксани Батюк людину-поетесу, коли та ще не набралася гамериканського чаду. … Вечоровими годинами в’язала-укладала вінки по загиблих друзях. … Її «по-взрослому» лихоманило – і ми, в глупу ніч, «валили» на Байкове, до Марковича. І Лесина алея забирала-вела до його могили. … І лягали на шпальту її неперебутні класичні рядки -- про «кавусю» і богемний гастроном. … І лилася «Рутенія». І ставав – вічний на місяць – Костя Єрофєєв.

… І десь живе ще той стіл, що на ньому я мирно-«шортово» спочивав, а вони з Михайлом зійшли з неба до мене в редакцію. Всі -- джинсові, в «кроси», в небесному босому волоссі...

Далі були мої Лубни.
Вікопомний потяг «Київ – Полтава».
Сула. Берег. Кагорне вино. Шашлик…
Була ПОЕТЕСА Вікторія Стах.
Та чого була…
Є!!!

Олександр Сопронюк


Категорія: Маски, ноти і слова | Додав: Редактор (23.06.2017) | Переглядів: 1615 | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
«Над Збручем зірка падала…» (До річниці «Золотого вересня»)
Захована правда про українське село. Її відкриває професор, журналіст, письменник Микола Тимошик
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Надурена Галя і триколінна Маруся з розпряженими кіньми…
Вишиванка війни у фарбах, словах і звуках
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Як я крав кавуни
Чорнобривці Миколи Сингаївського
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
«Над Збручем зірка падала…» (До річниці «Золотого вересня»)
Захована правда про українське село. Її відкриває професор, журналіст, письменник Микола Тимошик
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Надурена Галя і триколінна Маруся з розпряженими кіньми…
Вишиванка війни у фарбах, словах і звуках
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Як я крав кавуни
Чорнобривці Миколи Сингаївського
19:22 - Майдан і муедзін
13:44 - На Чорновола із обценьками й драчами
10:12 - Ложка з балалайкою на хвилях радіочастот
18:32 - Знову квіточки енкаведистам?
12:44 - Прайс на життя простого лоха
20:51 - Полуда має впасти навіть у підсліпуватих
18:48 - Московські цінники для українців
19:27 - З часу Мезозою вище Лубен…
20:02 - Саакашвілі і… розірваний надвоє параход
10:48 - Єжеутренні осанни і тіні від горщиків…
08:52 - «Конвертована» ветеринарія Віктора Кульбака
09:42 - Репресивна машина на «Хуторі Тихому»
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
10:55 - Сталінський орден Андрія Малишка
20:40 - Фотовиставка Миколи Турчина
09:27 - Тільки у Львові
21:34 - НевзавороттЯ
19:28 - Смак Правди
20:30 - 1999 року він вигнав мене остаточно…
19:30 - Спочивайте, Осипе Степановичу…
13:13 - Запраглим на смак справжнього
10:38 - Олег Грицюк без «нео», «поп» чи «сюр»…
13:16 - Понеділкове...
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
20:40 - Капітан-«колорадо»
11:09 - Монолог ЧЕМПІОНА
08:40 - Пас від Баннікова... пляшкою «Гетьмана»
13:48 - Рукопашний бій для педагогів
11:29 - Партизани, але не ті…
20:36 - В окремій танковій бригаді…
21:50 - Вінки і пустословіє Талантам
12:07 - Шлях мандрівного вовка
20:25 - Концепція «братньої дружби»
17:42 - Котячі сліди на капоті
12:26 - Не злякатись першого «прильоту»
17:39 - Осіння заздрість псові
10:53 - Зміна вогневих позицій
10:13 - Знайомтесь: Юрій «Гібон» Писарчук





Мистецька Хвиля










РЕКЛАМА