вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Молоде вино

Передмістя Анни МАЛІГОН
Анна Малігон народилася у 1984 р. Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (була переможницею обласного літературного конкурсу для дітей та молоді), згодом, з відзнакою, – магістратуру Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За фахом — філолог. Автор поетичних збірок «Дзвінок у двері», «Переливання крові», «Покинутим кораблям», роману «Навчи її робити це». Лауреат міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара, всеукраїнської премії «Благовіст», конкурсів «Гранослов» та видавництва «Смолоскип».


* * *
Він вийде з хурделиці, схопить її за рукав:
Господи, як я чекав на тебе, як зупиняв
безнадійно розкритих жінок
у квадратах кімнат,
крик – у горлі, щоб не зависнув над
тою, чужою. А пелехатий сніг
я зупинити ніяким теплом не зміг.
І вона, вириваючись, гляне йому в нутро
так беззахисно байдуже, і не розкаже про
те, як міцно можна любити чужих малят
і порожні вокзали, коли назад
значно важче, ніж потягом – уперед,
коли кинутий виклик ніхто не бере.
Він струшує зиму з її волосся, просить іще
пару хвилин, підставляє життя, плече
ненадійне… а хоч би один ковток…
Єдиний, хто не здається – її квиток.
І вони попрощаються
без усяких «прощай».
І у ній ворухнеться
поранений горностай.


СПА

Поспішай, подорожній,
бо вже зачиняється спа…,
Силіконові сльози пасуться
по вилицях Барбі.
А потойбік – висить листопад.
І вона засипа.
І так голосно пишеться кров
на потрісканій фарбі,
Як усе, що дається взнаки,
як розплата за драйв.
Порожніти навзаєм –
гіркіше усякої правди.
Випадковою ніжністю
звіра в собі розідрав,
А тоді охолов, як вечірнє вино
на веранді,
що забули коханці,
сховавшись у рай подушок.
Поспішай, подорожній,
бо небові вже на очницю
золотою монеткою перше світило зайшло.
Ти скінчився для неї.
А завтра для когось почнися

розриванням обіймів, щоб знову підняти ціну,
розкуйовдженням хвиль,
щоби знов опинитись на суші,
де так само свербітиме шрам і залишать одну,
де легкі балеринки ночами виходять із мушель

лоскотати зухвалим «синочкам» невірні тіла,
доки ті не зомліють від ласки, бліді та розбиті.
Ти топив, як умів. А вона, як уміла, пливла
на приблудних китах у солоне своє повноліття.

Зачиняють салони і все, що торкалося вас,
у повільному поспіху пересувають кордони.

А коли ти не встигнеш –
скінчиться у плеєрі джаз,
але донор не знайдеться…
більше не знайдеться донор.


Передмістя. Строфи

*
передмістя – це там,
де спиняються знаки, де сам
опиняєшся, перехворівши на всі вистави
астматичних асфальтів і віддаєшся лісам
з їх маленькими звірами
і безмежними голосами


*
передмістя – це там,
де вода перейшовши смак
рідини, починає шукати річку
у тобі. І ти перетворюєшся на знак
бездоріжний, чи то окличний


*
передмістя – це там, де кожен собі ацтек
тобто лікар, де пише трава рецепти
за відсутності чорних аптек
із полохливими фармацевтами


*
передмістя – це там, де на спині важкий багаж
перенісши, дихаєш рівно й легко
і тінь твоя – вільна, майже така ж
гостра, як у нічного лелеки


*
передмістя – це там
де сніги без дітей не скриплять
де жадні дівчата по разу недогуляли
де тягнеться від народження свят
золота пуповина гірлянди.
Категорія: Молоде вино | Додав: Редактор (05.03.2015) | Переглядів: 4116 | Рейтинг: 1.5/2
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
15:03 - Про наш прапор, символи і комуняк
14:05 - Червоне – на жовто-блакитному…
13:10 - Фатальна помилка «законсервованого» співу
19:58 - Кропилом кроплять, кадилом кадять…
19:43 - Дракулова школа
19:43 - Недохарчовані слуги тих, хто «переїдають»
14:23 - Лютий Вересень
07:29 - Московська оптика
08:36 - Назад у майбутнє…
09:19 - Хороша страна Болгария, а росія лучче всєх…
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
11:54 - Земельне «ЯКУБинство»
17:57 - Продавати чи ні ЗЕМЛЮ?
13:49 - «Пятірка» Кокотюсі за «Червоного»
20:12 - А нам «не до кіна» і досі
21:26 - «Дитинногральний розум»
20:11 - Магістр слова із українського Таганрога...
19:43 - Маковейний сон з Уляшком
11:43 - «Трипільський сапет»
19:04 - На Срибнокільской хлопци пляшут…
11:12 - Рудий Панько чекає
09:51 - Безврем’я Національного художнього музею України
09:25 - Як для Шолохова «Розпрягали…»
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
20:40 - Капітан-«колорадо»
11:09 - Монолог ЧЕМПІОНА
08:40 - Пас від Баннікова... пляшкою «Гетьмана»
13:48 - Рукопашний бій для педагогів
20:30 - Сало і слово
20:24 - «Маестро» повернувся…
20:16 - Літо коротке…
10:47 - Стіхи і пєсні єсть – моста немає
09:45 - Радістка Кєт із Варшави
09:38 - Жив собі художник...
20:12 - Листи в редакцію…
18:59 - Ванга. Спецпроект КДБ чи пророк?
18:43 - Рекламний антипод Сковороди
09:21 - Інтрига, тайна і ігра





Мистецька Хвиля












РЕКЛАМА