вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Молоде вино

Передмістя Анни МАЛІГОН
Анна Малігон народилася у 1984 р. Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (була переможницею обласного літературного конкурсу для дітей та молоді), згодом, з відзнакою, – магістратуру Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За фахом — філолог. Автор поетичних збірок «Дзвінок у двері», «Переливання крові», «Покинутим кораблям», роману «Навчи її робити це». Лауреат міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара, всеукраїнської премії «Благовіст», конкурсів «Гранослов» та видавництва «Смолоскип».


* * *
Він вийде з хурделиці, схопить її за рукав:
Господи, як я чекав на тебе, як зупиняв
безнадійно розкритих жінок
у квадратах кімнат,
крик – у горлі, щоб не зависнув над
тою, чужою. А пелехатий сніг
я зупинити ніяким теплом не зміг.
І вона, вириваючись, гляне йому в нутро
так беззахисно байдуже, і не розкаже про
те, як міцно можна любити чужих малят
і порожні вокзали, коли назад
значно важче, ніж потягом – уперед,
коли кинутий виклик ніхто не бере.
Він струшує зиму з її волосся, просить іще
пару хвилин, підставляє життя, плече
ненадійне… а хоч би один ковток…
Єдиний, хто не здається – її квиток.
І вони попрощаються
без усяких «прощай».
І у ній ворухнеться
поранений горностай.


СПА

Поспішай, подорожній,
бо вже зачиняється спа…,
Силіконові сльози пасуться
по вилицях Барбі.
А потойбік – висить листопад.
І вона засипа.
І так голосно пишеться кров
на потрісканій фарбі,
Як усе, що дається взнаки,
як розплата за драйв.
Порожніти навзаєм –
гіркіше усякої правди.
Випадковою ніжністю
звіра в собі розідрав,
А тоді охолов, як вечірнє вино
на веранді,
що забули коханці,
сховавшись у рай подушок.
Поспішай, подорожній,
бо небові вже на очницю
золотою монеткою перше світило зайшло.
Ти скінчився для неї.
А завтра для когось почнися

розриванням обіймів, щоб знову підняти ціну,
розкуйовдженням хвиль,
щоби знов опинитись на суші,
де так само свербітиме шрам і залишать одну,
де легкі балеринки ночами виходять із мушель

лоскотати зухвалим «синочкам» невірні тіла,
доки ті не зомліють від ласки, бліді та розбиті.
Ти топив, як умів. А вона, як уміла, пливла
на приблудних китах у солоне своє повноліття.

Зачиняють салони і все, що торкалося вас,
у повільному поспіху пересувають кордони.

А коли ти не встигнеш –
скінчиться у плеєрі джаз,
але донор не знайдеться…
більше не знайдеться донор.


Передмістя. Строфи

*
передмістя – це там,
де спиняються знаки, де сам
опиняєшся, перехворівши на всі вистави
астматичних асфальтів і віддаєшся лісам
з їх маленькими звірами
і безмежними голосами


*
передмістя – це там,
де вода перейшовши смак
рідини, починає шукати річку
у тобі. І ти перетворюєшся на знак
бездоріжний, чи то окличний


*
передмістя – це там, де кожен собі ацтек
тобто лікар, де пише трава рецепти
за відсутності чорних аптек
із полохливими фармацевтами


*
передмістя – це там, де на спині важкий багаж
перенісши, дихаєш рівно й легко
і тінь твоя – вільна, майже така ж
гостра, як у нічного лелеки


*
передмістя – це там
де сніги без дітей не скриплять
де жадні дівчата по разу недогуляли
де тягнеться від народження свят
золота пуповина гірлянди.
Категорія: Молоде вино | Додав: Редактор (05.03.2015) | Переглядів: 4859 | Рейтинг: 1.5/2
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
10:39 - Новоявлений «ярославомудрівець» або Повний… «зубець»!
07:51 - Аусвайс…
15:01 - Їхні іменини і наші «задніци-попєрєдніци»
13:21 - Міхо і клоуни. Сім штрихів
10:48 - За вєрность служби во время ізмєни…
19:26 - Каталонське збудження бомжів
10:10 - З тарапунькою на вустах і штеселем в с…ерці
17:35 - «1 ікс 1» і часночная ржачка
13:26 - Від Ковпака на Липській до Калинівки…
13:20 - Два феєрверки однієї Ночі
08:52 - «Конвертована» ветеринарія Віктора Кульбака
09:42 - Репресивна машина на «Хуторі Тихому»
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
19:41 - В нору, в печеру, в дупло…
11:53 - Вінницький смайл-фест
07:05 - Писанина з води і віскі
21:28 - «Пасуля з капустов»
20:04 - «Бомба» двох фотохудожників
19:09 - «Перемудрований» початок театрального сезону
11:08 - Споглядач краху людства
10:24 - Михась Ткач, що тче верети
08:57 - З Дочинцем у гальюні
15:12 - Іван Кочерга, оточений совєцькою ескадрою…
19:22 - Професіонали і «зірки»
18:53 - Загартований глухонімий
19:59 - Футбольний «театр на подолє»
19:54 - Ще про футбольну бабкініану…
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
08:08 - Назад у минуле, ГДР-івське…
12:54 - Лабіринт прізраков…
21:48 - Вєрка і феррарська піца
19:32 - Змагалися артилерійські батареї
13:29 - За туманами сновидінь
19:12 - Дошки Прилюку нема, а похабєнь висить…
11:55 - Міліціонер і мусульманин
09:39 - Малий і хмара
08:55 - Мазепа наковтався б «таблєток»…
08:31 - Півстоліття «Чернігова стародавнього»





Мистецька Хвиля










РЕКЛАМА