вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Маски, ноти і слова

Павло ВОЛЬВАЧ і «письменник збоку»
На презентації «Снів неофіта» -- нової книжки Павла Вольвача в книгарні «Є» -- письменник Ку-к сидів збоку, мало не впершись плечем у ребра новодруків на стелажах. Звернувши на нього випадково увагу, я крадькома спостерігав за ним аж до фіналу… Ніби розривався між ними обома. Уважно слухав Вольвача, а боковим зором знову і знову ловив письменника Ку-ка. Бо якщо Вольвач інтересно розповідав про то як писав свій роман, то письменник Ку-к не менш інтересно реагував на всьо, шо розповідав Вольвач. Письменник Ку-к за півтори години презентації жодного разу не підняв очі і не подивився у бік книжкового іменинника Вольвача. Жодного разу! Правда був один момент, коли «письменник збоку» нашорошився, трохи звузив свої стомлені повіки, з-під тих повік навіть зблиснула іскра зацікавлення, але то було лише на мить, про що -- трохи далі.

А поки.., що б не говорив Вольвач -- а він говорив багато і про себе, і про новий роман – письменник Ку-к на те реагував своєрідно. Він то тримався обома руками за чоло і ніби спав, то поглядом блукав по власних черевиках, то раптом пучками в свій поріділий чупер ковзав, то вії тер, а потім -- носа, нервового совався на сірому стільці і гладив сам себе за вухами…

Вольвач тим часом говорив і говорив, і, спохопившись, перепитував чи то Тетяну Терен, модераторку, котра сиділа поруч з ним, чи то у публіки: «… напевно, забалакався?», на що «письменник збоку» єхидно усміхався, робив губи – ніби одне місце в курки, і знов зривався у прострацію, а, може, майстровито її грав, хоча збагнути було годі – нащо йому то?!

За якихось надто емоційних хвиль в довільних розмовних сентенціях романіста Вольвача «письменник збоку» і собі, ніби оживав. Він, мов сновида в ту хвилину, хапав поруч, зі стелажа, першу-ліпшу книжку, нарочито її гортав, звичайно ж, нічого там не помічаючи, а лиш хворобливо вслухаючись у Вольвача, і губи його ворушилися судомно, а хто вміє прочитати по губах, той безпомильно прочитав би: «Та шо-о-о ти-и-и гваздиш!!!»

Єдиний момент, коли ним перестало на недовго тіпати, була розповідь як Вольвач, учетверте поспіль від руки переписавши свій роман, віддав три примірники у троє рук. Віддав тим людям, думкою яких дорожив і думка яких його або спиняла, або надавала поштовху. «Письменник збоку» аж вкляк, він був як той, що вмер і… дивився!
Хто ж ті люди?!!
Письменницькі губи знову хаотично заворушились і той, хто читає по губах, прочитав би: «Ану, ж!!! Ану, озвуч, сараку, нам той список!»

У тому списку були – Микола Вінграновський, критик і літературознавець Олександр Хоменко та колишній запорізький злочинний «авторитет», а нині поважний бізнесмен і, здається, депутат. Всі ці люди роман почитали і…
Благословили зрештою!

«Письменник збоку» названих людей не сприйняв і за літературних авторитетів не визнав. Він знову, як перше, впав у летаргічний сон, а його блазнювата маска стала ще строкатішою. Більше того, коли Павло Вольвач взявся копіювати басовитий голос Вінграновського, який буцімто його із тим романом заохочував, «письменник збоку» мало не заплакав гірко – чи то з жалю до Вольвача, чи то до Вінграновського…

***
Вперше за багато років -- а в книгарні «Є» і взагалі вперше -- я придбав книжку. Книжки не купую з кількох причин. По-перше, дружина не дозволяє, бо у нас нема для них місця... По-друге, я здавна прихильник «прочотних» книжок, ще відтоді, як був активним читачем сільської бібліотеки… Аж ось тепер тулитимуся вдома зі «Снами неофіта», що ще пахнуть друкарськими фарбами. І шо цікаво, до вартості видання у 100 гривень книгарня «Є» доточує 32 копійки. Ті 32 копійки якось особливо тішать і виглядають «дармовою» цукеркою до кави з пінкою…

***
Минув день.
Я його стоїчно витримав.
Навіть не відкрив, припрятану в квартирі, нову і вже нашумілу книжку Павла Вольвача. Боюсь читати, боючись розчарування. Мені не йде з пам’яті трохи дивний і нахабний «письменник збоку»…
А раптом він не дивний? І не нахабний?

Леонід Ісаченко, «ГРІНЧЕНКО-інформ»


Категорія: Маски, ноти і слова | Додав: Редактор (12.05.2017) | Переглядів: 2063 | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
10:39 - Новоявлений «ярославомудрівець» або Повний… «зубець»!
07:51 - Аусвайс…
15:01 - Їхні іменини і наші «задніци-попєрєдніци»
13:21 - Міхо і клоуни. Сім штрихів
10:48 - За вєрность служби во время ізмєни…
19:26 - Каталонське збудження бомжів
10:10 - З тарапунькою на вустах і штеселем в с…ерці
17:35 - «1 ікс 1» і часночная ржачка
13:26 - Від Ковпака на Липській до Калинівки…
13:20 - Два феєрверки однієї Ночі
08:52 - «Конвертована» ветеринарія Віктора Кульбака
09:42 - Репресивна машина на «Хуторі Тихому»
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
12:28 - Історія з винним підтекстом
19:41 - В нору, в печеру, в дупло…
11:53 - Вінницький смайл-фест
07:05 - Писанина з води і віскі
21:28 - «Пасуля з капустов»
20:04 - «Бомба» двох фотохудожників
19:09 - «Перемудрований» початок театрального сезону
11:08 - Споглядач краху людства
10:24 - Михась Ткач, що тче верети
08:57 - З Дочинцем у гальюні
19:22 - Професіонали і «зірки»
18:53 - Загартований глухонімий
19:59 - Футбольний «театр на подолє»
19:54 - Ще про футбольну бабкініану…
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
08:08 - Назад у минуле, ГДР-івське…
12:54 - Лабіринт прізраков…
21:48 - Вєрка і феррарська піца
19:32 - Змагалися артилерійські батареї
13:29 - За туманами сновидінь
19:12 - Дошки Прилюку нема, а похабєнь висить…
11:55 - Міліціонер і мусульманин
09:39 - Малий і хмара
08:55 - Мазепа наковтався б «таблєток»…
08:31 - Півстоліття «Чернігова стародавнього»





Мистецька Хвиля










РЕКЛАМА