вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Маски, ноти і слова

НСПУ: коло замкнулося?
(рефлексії з приводу 8-го з’їзду Національної спілки письменників України, що відбувся в «Конференц-Холі Ірпінь» 31 березня 2017 року)

Жодним чином не беруся аналізувати ні проведення з’їзду (поза межами столиці, з квотою одного від 30-ти), ні затвердження Статуту НСПУ (з порушеннями чинного законодавства), ні укладання угоди з Ірпінською міською радою (з приводу Будинку творчості письменників «Ірпінь»), ні продажу 14 соток землі в Одесі, ні того, що НСПУ програло суд Державній податковій, ні навіть того, що на відкритті не звучало Гімну України… Не коментуватиму й того (а я була вже на трьох письменницьких з’їздах), що цього разу ой-як бракувало провідних письменників, які, переважно, з різних причин, не приїхали на «рандеву» з «літпроцесом», бракувало потужної молодої хвилі. Було й таке: Голова НСПУ перед моїм носом, принципово закрив засідання, тільки-но я, вистоявши в черзі до мікрофону, мала бажання висловитися не з одного питання…

Не аналізуватиму подальшого розвитку подій, бо я – не Ванга, і мої передбачення не мають жодної ваги; кому потрібні мої переживання щодо долі самої Спілки? Коли спілка як письменницька організація, позбудеться майна, фінансування з держбюджету, чи буде вона потрібна сьогоднішньому чинному керівництву…

Чомусь захотілося провести паралель із 1934 роком.
Нагадаю, що оргкомітет по підготовці до з’їзду очолив «відомий письменник» Іван Кулик. Підбирали ідейно-правильних делегатів, які відповідали заданій ідеї і квоті «збіговиська». У делегати не потрапили ні колишні марсівці, ні панфутуристи, ні «неокласики». (На Всесоюзний з’їзд М. Семенко і В. Поліщук поїхали, як гості, бо їх не вважали письменниками). Щойно народжену СРПУ очолив не письменник, а просто аспірант (!) Інституту червоної професури А. Сенченко. Чи не напрошуються паралелі? Нагадаю, що в ті часи Спілка займалася, як і зараз, не творчими проблемами, а – боротьбою з «інакодумцями». У 30-і роки було знищено три чверті українських письменників. І лишилися, звісно, «наближені» до керівництва, або оспівувачі партії. Та й самого керівництва не помилував панівний режим. Лише подекуди зустрічалися «білі круки»: О. Довженко, Ю. Яновський, М. Рильський, В. Сосюра…


Бачите, коло замкнулося…
НСПУ повертається до того, з чого починало…
А – шкода… Бо система сама себе знищує… Хіба що влада не втручається в літературний процес.

А ще дозволю собі нагадати Голові НСПУ його давнє інтерв’ю, 2009 року, стосовно керівництва В. Яворівського: «Нині Спілка письменників деградована, керівництво її значною мірою корумповане, провід Спілки на сьогодні переважно становить собою товариство холуїв Яворівського і графоманів. Довкола керівника Спілки утворився вакуум. Поважні, авторитетні письменники або були витіснені з керівництва, або ж самі відійшли, не бажаючи мати справу з одіозними персонажами. Власне, для чого існує Спілка? Для організації похоронів письменників і фуршетів? Чи, може, все-таки для того, щоб видавати книжки, сприяти їхній розкрутці, допомагати матеріально немічним письменникам? Зрештою, мати безпосередню причетність до сучасного літературного процесу. А ще – стояти в обороні українських цінностей, українського слова, української культури».

Михайло Олексійович 8 років тому наче передбачав і нашу теперішню ситуацію, коли він обійняв ту ж посаду, що й В. Яворівський: як у воду дивився…

То ж щасти Вам, пане (чи б, пак, товаришу) Голово, у всіх Ваших діяннях, бо досі, як Ви сказали - «час фарисеїв і лихварів, і вони виходять сухими з води»…

Щиро – Ваш екс-секретар і член Правління, якого Ви зробили «ворогом українського народу»
Леся Мудрак


Категорія: Маски, ноти і слова | Додав: Редактор (02.04.2017) | Переглядів: 336 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
12:09 - Чорновіл у кріселку із катапультою…
10:23 - Я, ти, он, она. Вместє целая страна…
09:27 - Німецькі контрасти (на смерть Гельмута Коля)
11:24 - Мужичок із туалєтною бумагою
11:33 - Рашо-квакання квазі-радника
12:07 - Олег Тягнибок у Чернігові
09:43 - Поїсти сосиски у Фрайбурзі…
09:18 - Безвіз
12:14 - Цикламен для гаймориту і деменції…
11:56 - Сідало на Скіфському валу
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
11:54 - Земельне «ЯКУБинство»
17:57 - Продавати чи ні ЗЕМЛЮ?
11:06 - Чорноземні думки у День журналіста
13:16 - Цивілізаційний діалог на базарі
09:54 - Норвезький досвід під бізнес-проекти
11:47 - Підтримка бабі Мані з Лондона
10:35 - Пружні вітрила Вікторії Стах
20:05 - «Тінь Сонця» у Чернігові
09:44 - День Батька!
18:36 - Щоб ВСЄМ «Даніїлам» було удобно…
10:17 - Будацький шторм
10:06 - Василь озивається…
21:54 - Човники туди-сюди…
21:38 - «Золото» Коронації…
12:07 - Сервілізм заради сервелату
19:39 - Бібліотечний «хурал» у Хорошому озері
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
20:40 - Капітан-«колорадо»
11:09 - Монолог ЧЕМПІОНА
08:40 - Пас від Баннікова... пляшкою «Гетьмана»
13:48 - Рукопашний бій для педагогів
11:40 - Бій Кличка із «мільярдером»
09:35 - Воїни за шаховим столом
11:46 - Польське воєводство, повіт, гміна…
10:58 - У Батурині -- Козацьке свято!
11:56 - Бринза дихає і сіно пахне…
11:04 - Гроза на Будацькій косі
09:14 - За польським самоврядним досвідом…
19:16 - Годинник в 32-ій авдиторії…
11:58 - «Сублімований горох»
09:58 - Черговий вишкіл «Півночі»
09:52 - «До світу лицем»
13:13 - Санаторій, дискотека, білий танець…





Мистецька Хвиля












РЕКЛАМА