вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Маски, ноти і слова

НСПУ: коло замкнулося?
(рефлексії з приводу 8-го з’їзду Національної спілки письменників України, що відбувся в «Конференц-Холі Ірпінь» 31 березня 2017 року)

Жодним чином не беруся аналізувати ні проведення з’їзду (поза межами столиці, з квотою одного від 30-ти), ні затвердження Статуту НСПУ (з порушеннями чинного законодавства), ні укладання угоди з Ірпінською міською радою (з приводу Будинку творчості письменників «Ірпінь»), ні продажу 14 соток землі в Одесі, ні того, що НСПУ програло суд Державній податковій, ні навіть того, що на відкритті не звучало Гімну України… Не коментуватиму й того (а я була вже на трьох письменницьких з’їздах), що цього разу ой-як бракувало провідних письменників, які, переважно, з різних причин, не приїхали на «рандеву» з «літпроцесом», бракувало потужної молодої хвилі. Було й таке: Голова НСПУ перед моїм носом, принципово закрив засідання, тільки-но я, вистоявши в черзі до мікрофону, мала бажання висловитися не з одного питання…

Не аналізуватиму подальшого розвитку подій, бо я – не Ванга, і мої передбачення не мають жодної ваги; кому потрібні мої переживання щодо долі самої Спілки? Коли спілка як письменницька організація, позбудеться майна, фінансування з держбюджету, чи буде вона потрібна сьогоднішньому чинному керівництву…

Чомусь захотілося провести паралель із 1934 роком.
Нагадаю, що оргкомітет по підготовці до з’їзду очолив «відомий письменник» Іван Кулик. Підбирали ідейно-правильних делегатів, які відповідали заданій ідеї і квоті «збіговиська». У делегати не потрапили ні колишні марсівці, ні панфутуристи, ні «неокласики». (На Всесоюзний з’їзд М. Семенко і В. Поліщук поїхали, як гості, бо їх не вважали письменниками). Щойно народжену СРПУ очолив не письменник, а просто аспірант (!) Інституту червоної професури А. Сенченко. Чи не напрошуються паралелі? Нагадаю, що в ті часи Спілка займалася, як і зараз, не творчими проблемами, а – боротьбою з «інакодумцями». У 30-і роки було знищено три чверті українських письменників. І лишилися, звісно, «наближені» до керівництва, або оспівувачі партії. Та й самого керівництва не помилував панівний режим. Лише подекуди зустрічалися «білі круки»: О. Довженко, Ю. Яновський, М. Рильський, В. Сосюра…


Бачите, коло замкнулося…
НСПУ повертається до того, з чого починало…
А – шкода… Бо система сама себе знищує… Хіба що влада не втручається в літературний процес.

А ще дозволю собі нагадати Голові НСПУ його давнє інтерв’ю, 2009 року, стосовно керівництва В. Яворівського: «Нині Спілка письменників деградована, керівництво її значною мірою корумповане, провід Спілки на сьогодні переважно становить собою товариство холуїв Яворівського і графоманів. Довкола керівника Спілки утворився вакуум. Поважні, авторитетні письменники або були витіснені з керівництва, або ж самі відійшли, не бажаючи мати справу з одіозними персонажами. Власне, для чого існує Спілка? Для організації похоронів письменників і фуршетів? Чи, може, все-таки для того, щоб видавати книжки, сприяти їхній розкрутці, допомагати матеріально немічним письменникам? Зрештою, мати безпосередню причетність до сучасного літературного процесу. А ще – стояти в обороні українських цінностей, українського слова, української культури».

Михайло Олексійович 8 років тому наче передбачав і нашу теперішню ситуацію, коли він обійняв ту ж посаду, що й В. Яворівський: як у воду дивився…

То ж щасти Вам, пане (чи б, пак, товаришу) Голово, у всіх Ваших діяннях, бо досі, як Ви сказали - «час фарисеїв і лихварів, і вони виходять сухими з води»…

Щиро – Ваш екс-секретар і член Правління, якого Ви зробили «ворогом українського народу»
Леся Мудрак


Категорія: Маски, ноти і слова | Додав: Редактор (02.04.2017) | Переглядів: 196 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
13:09 - Фраза із глибин Щучої Греблі
11:23 - Хто наступний президент України?
11:52 - По Хрещатику в будзагонівській уніформі…
10:45 - Що буде з Україною?
10:36 - Переполох у Чорногорії
13:38 - Гаазький «нармальок»
14:21 - Тиха вода...
14:09 - Посмішка для Японії
13:53 - Про Зураба і помідори…
11:01 - Віза у ПАПське майбутнє
13:16 - Цивілізаційний діалог на базарі
09:54 - Норвезький досвід під бізнес-проекти
11:47 - Підтримка бабі Мані з Лондона
10:15 - Парафіївка і її «Маргарет Тетчер»
10:52 - Безробітних – у ліс…
15:30 - Світовий банк у Центрі зайнятості
13:09 - Чому не беруть безкоштовні лічильники?
16:30 - Без Кобзона, Кіркорова, снікерсів і міндобрив…
12:27 - Ліберальний Податковий Кодекс
12:13 - Буряковий соціалізм Пенсійного фонду
08:57 - З паломництва на Діди
10:52 - Ірпінь. Коти, собаки і письменники…
10:17 - Заключний день «Відлуння»
19:56 - Зі Шнайдером у Житомирі
10:40 - День Любові на «Відлунні»
09:50 - «Відлуння» із такими різними жінками
09:28 - «Відлуння» знову у Чернігові!
11:08 - «Світлиця» в «застінках ізби»
11:36 - «Відкрили» очі донецьким студентам
21:45 - Коли палало одіяніє на Гурській горі…
08:40 - Пас від Баннікова... пляшкою «Гетьмана»
13:48 - Рукопашний бій для педагогів
11:40 - Бій Кличка із «мільярдером»
09:35 - Воїни за шаховим столом
10:04 - Дівчата зорієнтувалися…
20:54 - Містерія життя або Футбол і пиво
20:21 - Рукопашні бої у Чернігові
09:30 - Удівітєльно гармонічні…
12:31 - Чемпіона світу «рубанули шашкою»
21:00 - Турнір з футзалу на честь Героїв
18:16 - «Коробейники» з фальшими газетами
13:18 - Чи сідатимуть хрущі на «веселкову» арку?
11:05 - Танкісти відпрацьовували тактику
12:53 - Курортне
09:01 - «Совок» не загаптуєш
10:29 - На могилі чернігівського Робін Гуда
10:09 - Вишкіл резервістів
08:49 - Побратимам до Великодня!
08:45 - Чернігів і Космос
09:29 - Випробування «Фагота»





Мистецька Хвиля












РЕКЛАМА