вологість:

тиск:

вітер:

Головна » Статті » Класики із берегів Десни

У категорії матеріалів: 47
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 4 5 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
Олександр Сопронюк - поважний гість «Класиків із берегів Десни». І хоч він не часто ступає босими ногами у лагідну воду Десни, проте його присутність на березі Нашої Річки - то велика втіха всім, хто розуміється на Слові.

У початках і серединою 90-их XX ст. на нього дивилися як на незбагненний феномен: Олександр Сопронюк. Аж сьогодні, по двадцяти майже роках, ви можете скласти про нього й інакшу візію, - побачивши його з уже виданою ошатною власною поетичною книжкою в руках, наслухаючись, що мріє поновити газету «Слово». Як же не пригадати: спускалися з гір гуцули (метафора), прибивалися до редакції газети «Слова» на Музейному провулку, 8, у дворі, і казали: ми й ночами читаємо вашу газету. Або й ще, - неозначені нагоді у своїй культурницькій, мовній орієнтації київські інтелектуали, ні-ні, та й закидали: «рєбята, ви взялі смішком високую планку».
Класики із берегів Десни | Переглядів: 5998 | Додав: Редактор | Дата: 11.06.2015 | Коментарі (0)

Станіслав Гаврилович Маринчик народився в місті Ічня Чернігівської області 25 липня 1937 року. Там і мешкає.

Тричі правий був великий німецький поет Ґете, коли сказав: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні». Стосовно ж Станіслава Гавриловича я б додав: і міста, і хати, де він мешкає. Саме хати, зведеної ще в позаминулому столітті і де жило не одне покоління Маринчиків, хати, де бували десятки письменників, починаючи від Василя Чумака до Юрія Мушкетика. Буваючи в тій затишній хаті я по доброму заздрю письменникові. Ще б — у такій хаті і пишеться легко…

Станіслав Маринчик — відомий прозаїк, поет, краєзнавець, есеїст, кінодраматург, режисер. Він автор романів гостросюжетних романів «Квітка папороті», «Днів і ночей таємниці», «Срібне весілля», повісті «Полустанок смерті», «У нас в Озерах», численних оповідань. Деякі його оповідання перекладалися російською, білоруською, грузинською, казахською, узбецькою, кримськотатарською, гагаузькою, польською, румунською, англійською мовами.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 5377 | Додав: Редактор | Дата: 29.01.2015 | Коментарі (0)

Олексій Прокопович Довгий народився 8 серпня 1929 року в селі Городище Менського району Чернігівської області. Мешкає в Києві.

Його батько й мати, діди-прадіди — селяни і козаки. Прізвище Довгий значиться у найдавнішому козацькому паспорті — реєстрі Війська Запорозького 1649 року. Загалом же доскіпливо і достовірно простежений родовід углибає на цілих три попередні століття...

З юних літ працював на землі і майбутній поет. Був і трактористом, і комбайнером, а ставши дипломованим механізатором, навчав молодь. І в цих сільських буднях пробудилося поетичне слово, яке увібрав з дитинства — із пісень, які так виспівували сільські дівчата і молодиці, із уроків літератури...
Класики із берегів Десни | Переглядів: 5528 | Додав: Редактор | Дата: 25.07.2014 | Коментарі (0)

Микола Костьович Холодний народився 31 липня 1939 року на хуторі Стягайлівка поблизу села Карильське Коропського району Чернігівської області. Помер у середині лютого 2006 року.

У 1970 році до мене, першокурсника Ніжинського педінституту, потрапили два заборонені вірші — «Заворожи мені, волхве» Ліни Костенко та «Вмирають поети» Миколи Холодного. Обидва я вивчив напам’ять, а другий ще й переписав на обкладинку журналу «Прапор» (нині «Березіль») тільки мені зрозумілим почерком — той журнал ще й досі я бережу на дачі. Як і бережу альманах «Вітрила 68» з віршами Холодного — перше радянське видання, яке до мене потрапило, з добіркою цього поета.

Вже тоді Микола Холодний був легендарною особистістю: його збірки під промовистими назвами «Крик з могили» та «Сутеніє в душі» вийшли на «дикому» Заході, про що ми знали з передач зарубіжних, незважаючи на постійне глушення, радіостанцій «Голос Америки» та «Свобода». Його виключили з Київського університету, а згодом заарештували за антирадянську націоналістичну діяльність і він змушений залишити Київ.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 5746 | Додав: Редактор | Дата: 20.05.2014 | Коментарі (0)


Всьому свій час.
Час розкидати каміння і час каміння збирати…

Кожна людина чи кожен із нас, напевно, переживав дні, коли у великому, галасливому місті, відчував себе неначе у пустелі, був самотнім і морально вичавленим, жив у місті і почувався, ніби на безлюднім острові. А потім їхав у безлюдне село, де вже навіть і пси посеред ночі проти місяця не гавкають, а дивна річ – ти там не є самотнім. Ти раптом відчуваєш, що з тобою молода травичка і перші квіти, і цвіт яблуні, і жовті кульбаби розмовляють…

Розмовляють, звісно, не з усіма. Точніше, квіти розмовляють, але не всі люди їх чують, бо чути треба не вухами, а душею, а душа не кожної людини має здатність чути…

Класики із берегів Десни | Переглядів: 5208 | Додав: Редактор | Дата: 09.04.2014 | Коментарі (0)

Іван Гарасимович Просяник народився 24 вересня 1947 року у селі Курінь Бахмацького району. Мешкає в рідному селі.

Перше, що привертає тебе на подвір’ї Іванової хати, це велика кількість мальв. І поруч з ними відомі і невідомі трави…

— Ось молодило або очиток малий, ось великий, на яку ще кажуть заяча капуста чи український женьшень. Ось медуниця, дягіль, іван-чай, ряст… Ось дивосил, що дав назву одній з моїх травознавчих книг…
Класики із берегів Десни | Переглядів: 7263 | Додав: Редактор | Дата: 14.02.2014 | Коментарі (0)

Олександр САМІЙЛЕНКО народився 19 грудня 1950 року. Загинув 2 липня 1977 року…

Ніколи не забудеться той страшний липневий день 1977 року, коли в Рудці мене відшукала телеграма від голови нещодавно створеної обласної організації Спілки письменників України Станіслава Реп’яха: не стало Сашка Самійленка… Як і не забуваються, ось більше 30 років, його глибокі очі, в яких завжди було більше зажури, ніж радості… У понеділок ми ховали Олександра Самійленка. Було йому тільки 27 років.

Сашко Самійленко, на відміну від нас, більшості тодішніх членів Ніжинської інститутської літературної студії, котрі почали віршувати ще з шкільних років, свої перші вірші написав безпосередньо на студентській лаві — на лекціях, маючи уже належну теоретичну підготовку і чудові знання української поезії, обминувши властиву багатьом стадію початківства. Вже ці перші вірші визначали і подальшу його творчу манеру письма, і його власний овид світосприймання.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 6679 | Додав: Редактор | Дата: 29.10.2013 | Коментарі (0)

Леонід Никифорович Терехович народився 26 березня 1941 року в Кучинівці Щорського району. 22 серпня 1992 року Леоніда Тереховича знайшли мертвим у його хатині.

Нещодавно в Чернігівському Національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка відбувся вечір поезії, присвячений пам’яті нашого видатного земляка, уродженця села Кучинівки Щорського району, поета-правоборця Леоніда Никифоровича Тереховича. Цей захід організували небайдужі шанувальники його патріотичної спадщини — чернігівський історик-краєзнавець Володимир Єрмак та Аркадій Натаріус, котрі цікаво представили студентам життєвий і творчий шлях поета.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 4981 | Додав: Редактор | Дата: 29.10.2013 | Коментарі (0)

Гурам Мелентійович Петріашвілі народився 16 травня 1942 року в гірському грузинському селі Цагері. Нині мешкає в місті Києві.

Важко уявити грузина, з сивою борідкою, у легендарній сванці-шапочці, котрий на вулицях Чернігова та Києва розмовляє українською мовою, щоправда з колоритним акцентом. Коли ж його зустрінете, то знайте: це Гурам Петріашвілі — відомий грузинський поет та казкар, кіноактор і кінорежисер.

Він є автором поетичних і кількох книжок казок, які перекладені багатьма мовами світу, в тому числі і українською — наші малята читають книжечки «Казки маленького міста» і «Пригоди Еллі та Рару», а нещодавно відбулася презентація книжки «Казки дідуся Гурама», віддрукованої шрифтом Брайля — річ давно забута в Україні, але просто необхідна для незрячих дітей.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 3291 | Додав: Редактор | Дата: 07.08.2013 | Коментарі (0)

Ось уже, напевно, понад рік якщо не щодень, то через день-другий мій мобільний телефон теленькає, даючи сигнал, що до мене хтось озвався sms-повідомленням. І то переважно звісточка від Валерія Ясиновського. Я вже так звик до тих sms, що коли минає якийсь час, а звісток нема, то починаю хвилюватися, чи не трапилося, боронь Боже, щось із моїм другом!

Ті sms-повідомлення – то заримовані скалки всього того, що відбувається за нашим вікном, в нашому милому і рідному українському задзеркаллі. А відбувається у нас, особливо останнім часом, дуже багато цікавого.

Ми не даємо самі собі розніжитися і розслабитися, сісти, склавши руки, чи засумувати. Ми так і не навчилися за сотні років ( що вже ці останні 20 літ! ) жити врівноважено і спокійно. Ходити на роботу, щоби працювати, і за те отримувати достойну платню. Ходити в свою, українську церкву, яких в Україні менше, ніж чужих. Слухати власну пісню в палаці, що гонорово зветься «Україна», але де зазвичай і переважно співають чужі співаки із чужими піснями.
Класики із берегів Десни | Переглядів: 2834 | Додав: Редактор | Дата: 19.07.2013 | Коментарі (0)

Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
10:39 - Новоявлений «ярославомудрівець» або Повний… «зубець»!
07:51 - Аусвайс…
15:01 - Їхні іменини і наші «задніци-попєрєдніци»
13:21 - Міхо і клоуни. Сім штрихів
10:48 - За вєрность служби во время ізмєни…
19:26 - Каталонське збудження бомжів
10:10 - З тарапунькою на вустах і штеселем в с…ерці
17:35 - «1 ікс 1» і часночная ржачка
13:26 - Від Ковпака на Липській до Калинівки…
13:20 - Два феєрверки однієї Ночі
08:52 - «Конвертована» ветеринарія Віктора Кульбака
09:42 - Репресивна машина на «Хуторі Тихому»
10:56 - Думай, як ЖЕК!
11:16 - Утримати село «за яйця»
20:15 - Нова «політика» реанімації села
08:42 - «Недірявий» бізнес сім’ї Дирявків
13:14 - Цементний гамбіт
19:44 - Колівешка б замість мера в місто Лева…
12:48 - Господар із Буянки
12:06 - ЛОБОТОМІЯ
19:41 - В нору, в печеру, в дупло…
11:53 - Вінницький смайл-фест
07:05 - Писанина з води і віскі
21:28 - «Пасуля з капустов»
20:04 - «Бомба» двох фотохудожників
19:09 - «Перемудрований» початок театрального сезону
11:08 - Споглядач краху людства
10:24 - Михась Ткач, що тче верети
08:57 - З Дочинцем у гальюні
15:12 - Іван Кочерга, оточений совєцькою ескадрою…
19:22 - Професіонали і «зірки»
18:53 - Загартований глухонімий
19:59 - Футбольний «театр на подолє»
19:54 - Ще про футбольну бабкініану…
20:31 - Війна жаб і мишей
19:53 - Марадона заробляє самовари
11:19 - «Маладци» Шевченка і Суркіса
10:35 - Наш Тремба найкращий!
11:02 - Чернігівці із кубком Coca-Cola
12:57 - Що таке ФК «Динамо»?
08:08 - Назад у минуле, ГДР-івське…
12:54 - Лабіринт прізраков…
21:48 - Вєрка і феррарська піца
19:32 - Змагалися артилерійські батареї
13:29 - За туманами сновидінь
19:12 - Дошки Прилюку нема, а похабєнь висить…
11:55 - Міліціонер і мусульманин
09:39 - Малий і хмара
08:55 - Мазепа наковтався б «таблєток»…
08:31 - Півстоліття «Чернігова стародавнього»





Мистецька Хвиля










РЕКЛАМА