Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Жовтень » 4 » Земля княжа і Божа
10:06
Земля княжа і Божа
Седнів.
Благословенне містечко князів і гречкосіїв, юродивих і лірників, кожум’яків і художників, рибалок і різьбярів, пасічників і дачників-мільйонерів.
Земля без показних оздоб, навіть дещо аскетична, зате з прихованою зачарованою елегійністю, яку впізнали ще романтик Довженко і великий імпресіоніст слова Коцюбинський.
Недарма сюди стягуються митці з цілого світу.


Дивовижна річ – тут, як і під магнетичним Карадагом чи в бескеттях Криворівні, тебе охоплює бажання писати, малювати, співати, творити чи просто мрійно вдивлятися у віддзеркалення небес на водному плесі. Земне й небесне дивним чином зливаються тут водно.

У Седневі загусла тиша і застиг час, заснула Історія на берегах Снови, яку прочани в давнину порівнювали з Йорданом.

І ось ти ходиш по згаслих кострищах радимичів, по зарослих оборонних валах, погребальних курганів і весь час здається, що під каблуком дзенькнув зотлілий наконечник стріли, кінська острога чи вудило, чи пластина з кольчуги.

В коників, що везуть гарбузи з поля, – короткі половецькі ноги. А в очах дівчат і досі паволока зачаєної туги за чимось незбагненним. Тільки не за тою жорстоко-дикою добою, коли живцем треба було лягати в могилу свого вельможі.

Тут найбільше пам’ятників на душу населення. А самі душі сіверців – статечні, мирні й трішки втомлені. Аякже, тисячоліття звитяги за плечима – і Святославові помагали, і хозарам не піддавалися, і половців розбили, і з Олегом ішли на Цареград, і самого його покарали за зажерливість. Самі ж вражали своїм багатством арабів, візантійців, новгородців та всяку іншу тмутаракань. Тут і нині картоплю викопують разом зі скарбами княжого первовіку.

Від камінних божків з короткими рогами вони прийшли до церков – білих, як цукрові голівки в зелених облатках бань… І до Свято-Юріївського дерев’яного храму з жовто-блакитним прапором у вікні і з єдино вцілілим фрагментом давнього розпису на стіні – очима Ісуса. Як тверда познака, що це княжа Україна. І це – земля Божа.

Мирослав Дочинець
З уклінною вдячністю седнівчанам Михайлам -- Барабанову і Байдакову
за високий чин гостинності на сіверській землі.

Категорія: Культура | Переглядів: 200 | Додав: Редактор | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
В спустошений дощ
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА