Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Березень » 26 » Вікісовєтизатори
19:28
Вікісовєтизатори
Вже років 10 спостерігаю за хвилями совєтизації української Вікіпедії -- це одне з найпотужніших і найдинамічніших масових джерел інформації українською мовою. Сама совєтизація на Вікі робиться примхливо й вигадливо, за всіма канонами гібридної війни -- Вікіпедія, як не крути, один із невидимих фронтів, яким опікується Москва. Дрібниць тут нема. Остання знахідка вікісовєтизаторів -- конче писати всіх, хто народився в Україні в період 1919-1991 уродженцями «УРСР, СРСР» та вішати до персон заборонену українським законодавством совєцьку символіку. Відтак, наприклад, усі депутати Верховної Ради позначаються як уродженці «УРСР, СРСР» плюс червонюща іконка прапору СССР -- на закусь.

А що сказати про старших людей? Їм усім -- поетам і в'язням ГУЛАГу, академікам і невинним фрікам -- вішають оті червоні прапори в біографію. Відтак найпомітніший, горішній блок статті істотно совєтизується -- і візуально, і когнітивно.

Але це квіточки. Ягідки ростуть поруч. Одна з токсичних -- давати гібридні визначення у біографіях комуністів. Так, перший, репрезентативний рядок у біографіях комуністичних функціонерів -- Щербицького, Шелеста чи якихось ожирілих на спецпайках Кирея чи Добрика -- містить як канон: «УКРАЇНСЬКИЙ радянський державний і партійний діяч».

Про цей гібридний зворот можна написати цілу монографію -- настільки він конфліктує з реальністю та, водночас, вмазаний в неї десятками NLP-прийомів КҐБ. Усі ці «прийоми» рано чи пізно вступають у гострий конфлікт самі з собою. У Вікіпедії це легко побачити на прикладі біографії Лазаря Кагановича -- цей товариш теж мав би бути «УКРАЇНСЬКИМ радянським».

Але! Ця постать -- організатор Голодомору та Акції «Вісла» -- настільки не надається для визначення «український», що «колективна Вікі» залишає просто – «РАДЯНСЬКИЙ». Оголюючи іншу правду -- вся решта діячів від Щербицького до дрібного клерка на уліце Кірова -- теж ФУНКЦІОНЕРИ ОКУПАЦІЙНОЇ адміністрації СССР. Неукраїнської та антидержавної.

Але вікісовєтизатори не здаються! Віднедавна вони запровадили поняття ... «першої леді УРСР». Так-так. Перша леді УРСР -- це, наприклад, дружина Щербицького: місіс Аріадна Гаврилівна Щербицька. Правда цікаво? А от Каганович, якого не піднялася рука написати «українським партійним діячем», теж жив з Першою Леді УССР -- це така собі Марія Марківна Кананович.

Не вірите? А зайдіть на Вікіпедію. Полюбуйтеся.
Уявляю собі:
-- Марія Марковно! А чим займається Ваш чоловік Лазар Мойсейович?
-- Ой, кажецца хлєбозаготовкамі... А у мєня тоже дєл нєвпроворот. То откритіє Торгсіна, то дєтдомов для розкуркулєнних. Ну ви понімаєтє, я вєдь пєрвая лєді УССР...

Абсурд? Та ні. 2017 рік, українська Вікі.
У зв'язку з цим мені цікаво: чи була дружина у Еріка Коха? Якшо так, то чим вона не «перша леді Райхскомісаріату Україна»!

А все починалося з невинних іконок прапора СССР перед біографіями людей, народжених у період совєцької окупації. І шо ти їм скажеш? Формально ж голодоморна УССР та її шеф Каганович -- це частина ДЕРЖАВНОЇ історії України. І допоки факт ОКУПАЦІЇ України 1921-1991 не буде визнаний окремою постановою Верховної Ради, всі ці дємони русскіх NLP-технологій будуть пастися скрізь де тільки можна. І на тій таки Вікі -- передусім.

Так, я знаю мантру усіх рядових вікіпедитсів: Вікі -- відкрита система, щось не подобається -- змінюй, доводь. Але цей унікальний проект уже давно неоднорідний та асиметричний, де речі ідеологічного рівня «не обговорюються, а впроваджуються». І у своїх мовних редакціях Вікі відображає всю суму хвороб і залежностей носіїв цієї титульної мови.

Вікі московською мовою -- шовіністично-московитська, Вікі шведською мовою -- ультра-лівацька, Вікі румунською -- ефективно обмежена у волонтерстві надпотужною Сиґуранцею (попри члентсво в ЄС і НАТО). І т.д і т.п. За дуже нетиповими винятками.

Як Вікі-катастрофу відзначу латвійську. Бо «волонтерам» латиськомовної Вікі взагалі вдалося «убити» проект -- адмінфункціями там заволоділи московські ватники. І одним із найпотужніших чинників демотивації масового латиського дописувача там стали.... іконки з прапорами Латвійської ССР на кожній біографії латиша! І ніхто нічо не міг зробити із цими «совєтизаторами» -- навіть визнання совєцького періоду Латвії окупацією, а сам прапор Латвійської ССР -- окупаційним символом.

Отже, навіть закон України про визнання періоду 1921-1991 окупацією з боку СССР/РФ не вирішить усіх проблем. Нам треба бути готовими до совєтизаторських атак на будь-яких відкритих майданчиках. І нема нічого в Україні, щоб не було загрожено вже зараз: Вікіпедія, бандерівський Львів, улюблена рок-група чи герої війни на Сході України.

Будьмо готові, як цитував мені колись Кіплінґа Андрій Мохник.

Ростислав Мартинюк

Категорія: Політика | Переглядів: 352 | Додав: Редактор | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
В спустошений дощ
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА