Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Травень » 11 » Танці глухарів
11:16
Танці глухарів
Оце вам приклад того, як ідею українізації можна звести до абсурду, по суті дискредитуючи її. Наша найзатятіша активістка цього разу виступила як експерт зі ЗМІ й вирішила, що їх мова має бути прив'язана до паспортів споживачів їхнього продукту, і з цією метою (sic!) вважає за необхідне відновити в паспортах графу «національність». Українець? Мусиш дивитися українське. Кримська татарка? Тобі можна татарське. І т.д. Ось вам майже анекдот: у молоді свої роки орендував я кімнату в однієї київської родини. Була у них дочка приблизно мого віку і звали її Софа. Одного вечора здибалися ми на кухні за чаєм. І раптом Софа мені каже:
-- Ти знаєш, у нас інтєрнаціанальная сємья.
Я з подивом витріщився на неї: «Як так?»
-- У мєня мама єврейка, папа -- грєк, а я – русская!


І от у світлі ідей пані Лариси Ніцой я собі думаю, якою мовою повинні були б дивитися новини в столиці України єврейка Фіра Самойловна, грек Лазарь Мойсейович та росіянка Софа, яка народилася в Києві, в школі вивчала українську і ніколи не була на своїй теоретичній батьківщині, себто в Росії? Запис у паспорті зазвичай -- лише формальність, яка може не відповідати справжній етнічній чи генетичній належності власника паспорта. Добре, якщо він відповідає ментальності. Бо належність на нації, народу, етносу є проявом самоідентифікації індивіда.

Ось вам класичний приклад двох родин: Драгоманови й Косачі -- представники південних слов'ян, яких доля закинула на береги Дніпра. Вони назвалися українцями й зробили для України більше, ніж будь-яка етнічна українська родина.

Коли йдеться про мову ЗМІ, для суспільства й держави важливо, щоб ЗМІ виконували націєтворчу й державотворчу функцію незалежно від того, що там могло б бути написано в графі «національність» у паспорті окремо взятого громадянина.

Щоб виконувати цю функцію, завданням ЗМІ є згуртуваня своєї аудиторії навколо певної національної ідеї, певної ідеології, яка має надихати на реалізацію тієї заповітної ідеї-мрії. І для нас немає значення, до якої етнічної групи відносить себе член суспільства чи громадянин країни і яка національність записана у нього в паспорті.

Мова ЗМІ є тут ідеологічним інструментом, який виконує об'єднавчу, тобто націєтворчу й державотворчу функцію. Саме тому й Конституція окремою статтею визначає статус української мови як державної.

Кремлівська пропаганда добре знає ці речі, і тому «русскій мір» пропагує себе виключно російською мовою, і його не цікавить ваша етнічна належність, ваша самоідентифікація чи що там у вас написано в паспорті. «Русскій мір» неможливий без російської мови, і цим його ідеологія відрізняється від комуністичної ідеології, яку можна було ефективно пропагувати буль-якою іншою, зокрема й українською мовою.

Таким чином, «русскій мір» можна перемогти, вибивши з його рук мову. Ось чому для нас важливою є широкомасштабна, поетапна українізація.

З погляду перспектив і мети українізації, будь-яке і в будь-якій сфері квотування української мови -- нонсенс. Було б доцільніше квотувати мови меншин -- як на національному рівні, так і на місцях. Але й це непродуктивно. Національні ЗМІ та їхні регіональні відділення, місцеві комерційні ЗМІ мають функціонувати виключно державною мовою, і ця умова має бути першою при реєстрації та ліцензуванні. Без обговорення. Крапка.

Разом з тим, закон повинен давати можливість національним меншинам засновувати свої ЗМІ (як і школи), утримувані виключно коштом громад тієї чи іншої меншини, але категорично забороняти будь-яке фінансування ззовні.

За таких умов будуть і вовки ситі, і вівці цілі. Зате держава зможе контролювати свій інформаційний простір і створювати умови для вільного розвитку національної науки, освіти і культури, формувати і зміцнювати націю.

Володимир Іваненко,
Український Університет

Категорія: Ексклюзив | Переглядів: 521 | Додав: Редактор | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
В спустошений дощ
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА