Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Липень » 3 » Після ювілейної ресторації…
20:38
Після ювілейної ресторації…
Вийшли курсом (ф-т журналістики, Шевченків університет) з «ювілейної» (аж на 30 весен!) ресторації. Вже – 28 травня, неділя…
… Ференець забрав Кохана, Ханіна, Сергія Петровича… до себе, на Солом’янку… А я – в богемну ніч… Мені не вперше…
Світовий хірург Піроґов одлопатив такими ж, світовими, ножицями вулицю свого імени. Отож, поки що на ній… Далі – Грошопф-Зендер-Ульянов-Лєнін-Бланк нещодавно оддав своє плутане наймення на вулицю Богданові Хмельницькому. Піроґова уперлася в неї перпендикуляром. Невдовзі – «правоє плєчо впєрьод»: вулиця Лисенка, Миколи Віталійовича. Коротка як наше життя. Одначе з Дунаєвим Запорожцем підводить до самого Ярослава Мудрого. До Золотих Воріт.


Ярослав на правиці подає Соборність.
Паркова ніч береже трьох музикантів: два хлопці і дівчина, схрестивши ноги, файшить. Без зайвих балачок переходять на українську. Заходить про ЛЮБОВ. Чи є вона…
-- Є, – кажу.
– Розкажіть!

Розказую. Свого часу поета Івана Царинного закрили в психушку: «чєтвьорку» дали… Я зірвав суд. Завезли на Поділ. На Глибочицьку. В ізолятор. Є там такий. Вийшло потелефонувати. Був у мене роман. Піднімає вона слухавку: «Гдє ти пропал?!».
-- В тюрмі, – одказую.
-- Чєм я могу помочь?
-- Скажи, що ти мене любиш і ждеш. І все.
-- Я тєбя ЛЮБЛЮ І ЖДУ!

Рано чи пізно – мене випустили.
Приїхав. Ванна…
Пані одмиває мене.
-- …Ти знаєш: только я тєбє сказала, што жду і люблю – начала ЖДАТЬ і ЛЮБІТЬ. Всьо остальноє стало мєлкім і перестало іметь значєніє!

-- Добре, що ми зосталися – і не пішли, – вони, два хлопці і дівчина, до мене. – Таке розказуєте!!! Ще, видко, на світі ЩОСЬ Є!
-- Та ще Є.

Олександр Сопронюк

Категорія: Різне | Переглядів: 801 | Додав: Редактор | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля












РЕКЛАМА