Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Квітень » 13 » «Переливання» з кухлика у чашку, у горнятко й келишок…
12:09
«Переливання» з кухлика у чашку, у горнятко й келишок…
Уїли лінгвістичні дискусії. Жахає геометричне їх засування, просування й прогресування у Фейсбукові. Особливу хіть до «справедливості» виявляють переважно не-філологи та не-лінгвісти (більшість тих і тих сном-духом не знає, яка між ними різниця). Головні маслаки, за які гризеться це «добірне» товариство:

1. РУСИЗМИ ЯК ТАКІ.
Не може праведний українець бачити слова «чашка», «стакан» або «груз». Записані в русизми, ці слова навіки перетворилися в червону ганчірку, яка геть вимикає глузд, а вмикає інстинкти, зокрема (в тому числі) етнічні. І вже можна скільки завгодно довбати, що чашка – то зменшувальне від чаша (древнє київське слово), що стакан ніякий не русизм і пречудово побутує в техніці й не тільки, що груз/грузовик має таке саме право на життя, як і грузило, загрузнути, тоді як «вантаж» – чиста приблуда (а може хто знає, звідки воно?), – все це абсолютно марні суперечки, все одно кожен залишиться при своєму, все одно слухняні писатимуть так, як велить словник, а неслухняні -- по-своєму.

2. РУСИЗМИ-КАЛЬКИ. Не можна ж витерпіти, коли вже вивчив слово «передусім», а хтось і досі каже чи пише «в першу чергу»! А хіба можна простити невігласа, який каже «в тому числі»? Розстріляти! І на могилці написати одне-єдине «зокрема»!

3. ДІАЛЕКТИЗМИ.
Який сучий син придумав казати «горнятко кави»? Це неправильно, треба «келишок кави»! Ні, ви шо, правильно написано тіки в словнику: «кухлик кави». А може краще «чашка кави»? А, то ти знову зі своєю «чашкою», яка ще там «чашка», геть звідси, козломордий!
Чи є порятунок від цих животрепетних дискусій?

Є. Бити горшки, дзбанки, горнята, глечики та іншу кераміку і пити каву з паперових… о господи… а хіба можуть бути «паперові склянки»? Чи «паперові кухлики»? А за «паперові стаканчики» мене повісятьрідні патріоти на тій самій смереці, під якою ми з ними щойно пили мою тернівку з паперових… тьху, нечиста сило, згинь, згинь!

Діду, а щось путнє ви можете сказати?

Не можу. Якщо йдеться про ЖИВУ українську мову, то НІХТО нічого путнього не скаже, тобто не вкаже «вірної путі». Творення й життя справжньої природної мови – це процес, можливий тільки у великій масі народу. Священна місія лінгвістів – цей процес спостерігати, вивчати й періодично фіксувати – і боронь Боже втручатись!

Боїтеся безладдя?
Більшого безладдя, ніж є, вже не буде. І що, отак у цьомубезладді й жити? Отак і жити. А якщо навчитись придивлятися, то цезовсім не безладдя, а бурхлива весна нашої мови. Сніг і крига зійшли, а тепер усе рушило рости. Дуже нелегко й непросто, але на те нема ради. Всякі спроби командувати та адмініструвати в мовній царині тільки шкодять. І тому, наприклад:
– Ну й що, що калька з російської? Кого це шокує – йди до лікаря, хай пропише нейрокорекцію.

Що суттєво: 1) всі все чудово розуміють, бо сама російська є величезною (хоч і незграбною) калькою з української; 2) всі варіанти мають право на буття, а вибір варіанту – справа особистого смаку, стилю, культури; і якщо цей вибір робить кожен вільно (а не під тиском граматики чи громадськості), то відбувається ВІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ ЖИВОЇ МОВИ. Саме так творилась добра стара українська... в часи Київської Руси та литовсько-польського «поневолення».

P.S.
Справжні многодипломні мовознавці-лінгвісти-філологи ненавидять мене за ці балачки. Але нічого не можуть удіяти, бо в мене теж є філологічний диплом! Отже, що-що, а побалакати я маю всі підстави, час і натхнення.

Василь Триліс

Категорія: Культура | Переглядів: 180 | Додав: Редактор | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля












РЕКЛАМА