Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Жовтень » 8 » Михась Ткач, що тче верети
10:24
Михась Ткач, що тче верети
Він ніколи не писав про комуністичну партію і Лєніна, не чіпляв «парзовзиків» для видання своїх книг. Думаю, що якби не перебудова і розпад СРСР, так би лишилися його писання у шухлядах і мали б ми ще один нереалізований талант. А так, слава Богу, Михась Ткач, хоч і не в юні літа, але отримав вільне дихання і сповнення свого призначення. Пригадую, як він тягав тираж журналу «Літературний Чернігів», заснований чернігівською «Просвітою», де він тоді працював референтом (тільки при Кравчуку хоч якісь кволі ставочки «Просвіті» давали, а зараз усі гроші концентруються у київського Мовчана).

Пригадую, як він видавав свої збірки на сірому папері, у бідненькому оформленні -- були часи купонно-жебрацькими. Я казав, що ж, мовляв, так ото видавати... А він відповіда: «Зате вони вийдуть у світ і не пропадуть!»

Михась Ткач щасливий своєю творчістю -- його брат Микола пригадував, як той все нарікав, що нема де пробитися за реп'яховими загородами і брат порадив: «А ти свій журнал видавай!». Що він і зробив і вже 25 років тче Михась Ткач цю літературну верету. І хоча там у кожному нумері багато ткачів, але так він реалізує свій талант... А відомо ж, що призначення людини на землі -- не закопати свій талант, даний з Неба...

І ось цікаво -- його літературні цербери, що в Спілку не пускали, були членами обкому правлячої партії, ходили в орденах, і додому їм привозили комуністичні пайки з печінкою, а заснувати журнал не могли чи й не хотіли. А скромний чоловік -- без партії, без допомоги (бо «Просвіта» ж сама злиденна, що вона могла помогти -- так тільки прихисток дала на перших порах) заснував і чверть століття видає журнал!

Це подвиг отого українського працівника, на брак яких жалівся ще Борис Грінченко («патріотів багацько, а робітників мало!»).

Михась Ткач щасливий дружиною, дітьми, онуками -- а які смашні у них вкраїнські імена! Цей невеликий чоловік зумів створити сім'ю, як справжню вкраїнську фортецю, куди не пролазять подихи кацапщини!

Йому -- 80!
І він далі тче «Літературний Чернігів", створивши феномен літературного життя.
З роси і води!

Василь Чепурний, «Сіверщина»
Фото Віктора КОШМАЛА

Категорія: Культура | Переглядів: 392 | Додав: Редактор | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
В спустошений дощ
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА