Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2017 » Вересень » 3 » Лубенські спогади про Прагу
06:40
Лубенські спогади про Прагу
Днями був у своїх Лубнах.
Пам’ять. Зустрічі-розмови…
Олег Гаврильченко. Віра Лахута (вона щойно переїхала до Лубен, з Тернополя). В розмові з Олегом, чогось, згадався мій курс, четвертий… І наша: Братислава-Брно-Прага…
І Олександр Олесь. Прага. Pivovar і Fleku, 1499. «Академія».


Саме так. 1986 року, влітку, тоді ще Чехо-Словаччина, прийняла нас, студентів факультету журналістики Шевченкового університету (вже на п’ятий курс ми були перебралися) аж на цілих три тижні. Братислава, Брно, і нарешті, два останні дні – Прага.

Столичні мости, музеї, могили українських політичних і культурних діячів… Несподіваано – родзинка, Pivovar і Fleku -- найдавніша, старовинна лєґендарна пивоварня, заснована ще 1499 року, з унікальним темним, історичного рецепту, пивом.

Нас запросили – ми зайшли.
Оздоблені, в дереві, просторі залі, десь до десяти їх було. Ми, здається, прилаштувалися в «Академії». Шура Хоменко, Оля Скотникова, Алла Мазур, Тамара Метерчук (тоді Пузир), дві Іри – Бурлакова, Охватенко (Ясененко нині), Ніна Жежера (в дівоцтві Іщенко)… На сьогодні, в медія-просторі, звісна річ, кожен на своєму місці, люди знані й шановані.

А там, у Празі, я тоді кинув оком на стіни.
Раптом, на покуті, багатий портрет Олександра Олеся, в білих, узятих на срібло, рушникових, шатах. Після перевороту і поразки української революції поет опинився за українськими межами, на еміграції. Будапешт, Відень, Берлін, нарешті – Прага.

Підійшов кельнер.
«Сносно» послуговуючись рускім язиком, оповів таке. В Pivovar і Fleku, щороку, влаштовувалися «пивні» змагання, на більшу кількість гальбового їхнього чорного пива (19,3º). Український поет Олександр Олесь п’ять зим поспіль обіймав у цих змаганнях найвищі щаблі. Хазяї заспокоїлися. Стало нецікаво. Поклали вердикт: щодня український класик – снідає, обідає і вечеряє у Pivovar і Fleku безкоштовно, а недільного дня, святково пообідати, може привести скільки завгодно гостей!
Отаке.

Про «розриту могилу», Олесеву (туди безпосередньо долучилися і РПЦ, і московські служби) якось згодом розповім.
Є що розповісти…

Олександр Сопронюк

Категорія: Різне | Переглядів: 778 | Додав: Редактор | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
«Над Збручем зірка падала…» (До річниці «Золотого вересня»)
Захована правда про українське село. Її відкриває професор, журналіст, письменник Микола Тимошик
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Надурена Галя і триколінна Маруся з розпряженими кіньми…
Вишиванка війни у фарбах, словах і звуках
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
Як я крав кавуни
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА