Наверх

вологість:

тиск:

вітер:

Головна » 2014 » Червень » 6 » Чарівна справжність Ак Вельсапара
07:30
Чарівна справжність Ак Вельсапара
Міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр» представила в Києві, в Національній спілці письменників України, нещодавно видану книжку оповідань відомого шведського письменника Ак Вельсапара «Смарагдовий берег» (Чернівці, видавничий дім «Букрек»). Твори свого колеги і друга зі Швеції переклав українською мовою письменник, журналіст, керівник Чернігівського інтелектуального центру Сергій Дзюба.

Ак Вельсапар спеціально прилетів в Україну, щоби презентувати свою нову збірку й отримати почесну нагороду – Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф». Його відзначено саме за українську книжку та численні публікації в наших провідних газетах і журналах.

Участь в імпрезі взяли перекладач книжки Сергій Дзюба; доктор політичних наук, професор Інституту всесвітньої історії НАН України, критик, мистецтвознавець, член Національної спілки письменників України Рустем Жангожа; письменник, перекладач, член-кореспондент Європейської Академії наук, мистецтв і літератури (Париж) Дмитро Чистяк; представник видавничого дому «Букрек» Олександр Максимець та шанувальники творчості Ак Вельсапара.
Також колега зі Швеції виступив разом з українськими письменниками і представив свою книжку «Смарагдовий берег» на Шевченківському святі, яке цього ювілейного року відбулося на Черкащині.

Ця книжка – незвичайна. Створив її відомий шведський письменник Ак Вельсапар. Узагалі, автор народився в Туркменістані й на батьківській землі був дуже популярним літератором та журналістом (працював на столичному телебаченні). Його сміливі й чесні матеріали обговорювала тоді вся країна. Письменник відстоював інтереси простих людей, рішуче виступав проти корумпованої влади, вболівав за проблеми екології. Тоталітарний режим помстився: непокірного правдолюбця виключили зі спілок письменників та журналістів, а його талановиті книжки (які любили в народі) було підступно знищено – спалено по всій державі, як у часи похмурого середньовіччя, коли жорстока інквізиція безрозсудно палила на вогнищах людей та книжки.

Письменник змушений був емігрувати до Швеції і знайшов тут свою другу Батьківщину. Одна за одною почали виходити його нові книги, а роман «Кобра», перекладений багатьма світовими мовами, отримав визнання в Європі. Та й в Україні чарівні твори Ак Вельсапара тепер публікуються в наших найкращих виданнях. Буквально протягом року їх оприлюднили «Українська літературна газета», журнали «Всесвіт», «Березіль», «Кур’єр Кривбасу», «Золота пектораль», «Дзвін», «Бористен», портал «Укр.Літ» Національної спілки письменників України. Вірші та оповідання шведського письменника турк­менського походження з’явилися українською мовою і в соціальних мережах, викликавши неабиякий резонанс.

Перекладати твори Ак Вельсапара непросто. Мова у нього – жива, колоритна, густа, наче гречаний мед. До того ж, він – гідний продовжувач традицій видатного українського письменника Миколи Гоголя. Чого варте саме лише оповідання «Єгипетська ніч страху»з книги «Смарагдовий берег». У ньому недосвідчений юнак, вирушивши до міста на гамірний східний базар, раптом потрапляє в лабети різноманітної нечистої сили, яка підступно крутить ним наче циган сонцем: на велелюдному спокусливому ринку, в неймовірно пекельній лазні, у старій роздовбаній автівці, на глухому занедбаному кладовищі... Водночас у автора – справді чудове почуття гумору: в наймоторошнішу мить читачеві хочеться сміятися до сліз!

А от «Кохання бузкового кольору» – сумна історія про ще одну безжально розтоптану любов: студент столичного університету закохується у прекрасну дівчину зі Швеції; і це – в радянські часи, коли Василя Стуса й Левка Лук’яненка мордували в сибірських концтаборах, а світ був розділений потворною Берлінською стіною. Ну скажіть, хіба могло сподобатися таке романтичне, пристрасне кохання звичайного радянського хлопчини до красуні-іноземки (представниці ворожої держави) «бійцям невидимого фронту» із всемогутнього КДБ?!

Звичайно, у письменника зі Швеції – свій стиль, життєвий досвід, власне світовідчуття. Та головне – його непідробна, чарівна справжність і Талант, завдяки якому, на мою думку, прониклива творчість Ак Вельсапара вже належить до скарбниці світової літератури.

Сергій ДЗЮБА

Категорія: Культура | Переглядів: 880 | Додав: Редактор | Рейтинг: 1.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мирослав Дочинець у Михайла Коцюбинського
Як у Дмитрівці, біля Бахмача, міст будували
Володимир Сапон. У білому плащі та з чубом під «бітлів»…
Пізні діти Прилюка
Вступ до 5-ої симфонії Бетховена в… свинарнику
Книжка із людьми, а не ловко зліпленими масками
Андрій Багмет і його «націоналістичний словник» синонімів
Як ми «рахували» гроші Майкла Дугласа
Ганнуся вже розбризкала олію або Політ над гніздом… Ляща
В спустошений дощ
Мистецька ХвиляМистецька Хвиля










РЕКЛАМА