«Гонитва на виживання». Леонід Ісаченко. … Повернулася до перечитування роману, який недавно читала. Так буває. Буває, що одна книга з першої сторінки захоплює, але після прочитання швидко цю книгу забуваєш. Було зі мною й таке: брала у бібліотеці книгу і лише, коли починала читати, (не з першої сторінки) згадувала, що я цю книгу вже читала…
15 квітня вже вдруге святкував день народження мого дорогого батька без нього. Як сумно… Нині йому було би 88. А міг би ще жити і жити до ста років мінімум. Такий був активний, діяльний, рухливий. Боєць незламний за Україну…
Література — це виховання почуттів, навіть там, де вона прикидається джерелом задоволення. Як тільки в нас останнім часом не крутили цього Булгакова, роздивляючись його і так, і сяк. А все доволі просто: треба лиш уявити, скількох росіян і псевдоукраїнців його відомі пасажі в “Білій гвардії” виховали в презирстві й ненависті до всього українського…
Спробував якось називати речі своїми іменами. Тобто, грубо кажучи, брехню — брехнею, а правду — правдою. Іду містом, придивляюся, прислухаюся, але не принюхуюсь. Добра половина людей виглядає недобре. Тут головне не боятися очевидної ворожості, боятися треба вдаваної доброзичливості. А вона майже завжди така.
Тим часом в Нью-Йорку почався судовий процес над Трампом. Це перший екс-президент США, якому висуто звинувачення за кримінальними статтями, а саме — виплати (фактично хабар) порноактрисі Стормі Денієлс за те, щоб вона дала брехливі покази стосовно відсутності сексуальних зв’язків з Трампом перед виборами, що вплинуло на їх результат.
Іран Ізраїлю, як і Росія Україні, не оголошував війни. Просто вдарив великою кількістю балістичних ракет і БПЛА по державі, якої юридично для Ірану не існує. Як для Москви не існує держави Україна і окремої нації — українців. Тобто джентельменські манери: “Іду на ви” остаточно вийшли з моди. Просто брутальна агресія в стилі кочівників з Великого степу.
Про свободу або справедливість, як основні проблеми політичних систем, говорять і пишуть давно. Питання про те, що таке свобода, обговорюється ще з часів Платона і Аристотеля. А у дискусіях про справедливість центральне місце відводиться темі розподілу матеріальних і суспільних благ.
… Слідом за Фукуямою і Семюел Хантігтон зі своїм ”Конфліктом цивілізацій” потрапив у немилість до вітчизняних філософів. “Брехня! Немає ніякого конфлікту цивілізацій!”- каже український філософ Вахтанг Кебуладзе. А його колега Володимир Єрмоленко, хоч і допускає їх множинність, але закликає не відмовлятися від дискурсу часів Просвітництва, за яким – цивілізація на Землі одна, а все інше — варвари. “Інакше, каже він, ми опиняємося в ситуації, коли не можемо сказати, що масові вбивства людей це – варварство, що скидання авіабомб на житлові квартали це – варварство, що розстріл евакуаційних колон цивільних це – варварство”…
Коли ми одружилися з Наталією Шахрай, і почали заробляти якісь гроші, моя дружина-художниця оголосила:
— Тобі треба купити халат!
— Навіщо? — здивувався я.
— Ти ж письменник, — пояснила мені Наталя, — вдома ходитимеш у халаті.
Питання щодо закриття/не закриття музею Булгакова в Києві не має до літератури абсолютно ніякого стосунку. Це виключно політичне та ідеологічне питання. Або ми погоджуємося (як нав’язують нам, обзиваючи нас шаріковими і недолугими гречкосіями, общєдємократи, а ще хароші рускі, корисні ідіоти дикої орди і Дробовічь з Арєстовічєм),
